Статтi

Христос воскрес!


Христос воскрес!

"Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав, і тим, що в гробах, життя дарував" (Тропар Пасхи)

З усіх великих празників нашого церковного року найбільш давній, урочистий і радісний - це Світлий Празник Христового Воскресіння. Він, як каже ірмос 8-ої пісні пасхального канона утрені: "Цар і Господь, празників празник і торжество торжеств".
Свв. Отці Церкви в особливий спосіб підкреслюють значення і велич цього свята. "Пасха в нас - каже св. Григорій Богослов у своїм пасхальнім слові - це празників празник і торжество торжеств, яке настільки перевищує всі інші торжества, не тільки людські, але й Христові, що в його честь відбувається, наскільки сонце перевищує зірки". А св. Іоан Золотоустий у своїй пасхальній проповіді говорить так: "Де твоє, смерте, жало? Де твоя, аде, перемога? Воскрес Христос і ти провалився. Воскрес Христос і впали демони. Воскрес Христос і радіють ангели. Воскрес Христос і життя панує. Воскрес Христос і нема ні одного мерця в гробі, бо Христос воскрес із мертвих і став первістком померлих".
Свято Воскресіння Господа нашого Ісуса Христа (далі - ГНІХ) має у нашому народі купу декілька назв, але найпоширенішою назвою є Великдень, себто Великий День. Слово ж "пасха" походить з іудейського "песах", тобто "перехід". Це мова йде про перехід Господнього ангела, який одної ночі вбив усіх єгипетських первінців, коли фараон не захотів відпустити ізраїльський народ з рабства.
Іудеї ж помазали свої одвірки кров'ю однорічного ягняти (агнця) і то був знак ангелу минати цей дім. Потім це стало прообразом крові Господньої на Хресті, тобто Страшний Суд помилує тих, хто признає смерть ГНІХ як наше спасіння і визволення від гріха.
Для апостолів і перших християн пасха-перехід стала символом іншого переходу, а саме, подвійного переходу Ісуса Христа: від життя до смерті і від смерті до життя. Апостоли й перші християни святкуали разом з іудеями свою християнську Пасху, але вона в них була сполучена зі смутком і постом. "Бо наша Пасха - каже св. Ап. Павло - Христос, принесений у жертву" (І Кор. 5,7).
В ІІ ст. поруч хресної Пасхи починає входити і радісна Пасха в честь Воскресіння Ісуса. В ході IV-V ст. святкування Пасхи продовжується цілий тиждень (в противенстві до тижня Страсного) і названо Світлим тижнем.
VI Вселенський Собор (691) у справі святкування світлого тижня вирішив: "Від святого дня Воскресіння Христа нашого Бога до нової неділі (Фоминої Неділі) вірні повинні цілий тиждень безнастанно перебувати у святиї Церквах, у псалмах і співах, і піснях духовних, радіти й торжествувати у Христі, уважно слухати читання св. Письма та брати участь у св. Тайнах, бо таким способом разом з Христом воскреснемо й разом прославимося. Тому в ці дні не можна влаштовувати ні кінських перегонів, ані інших публічних видовищ" (Прав. 66).

Святий апостол Павло в одному із своїх послань говорить: якщо не воскрес Христос, то ми найнещасніші із усіх людей… І справді, якщо не воскрес Христос, то вся наша віра, усе, що ми називаємо нашим духовним досвідом, побудоване на обмані чи на ілюзії. І Христос воістину воскрес! Про це ми знаємо з власного досвіду; не тільки десятки, не тільки тисячі, а мільйони людей досвідом в своєму житті відчули живу присутність і дотик Самого Христа. І ми віруємо також і в Його тілесне, плоттю воскресіння, про яке свідчать апостоли, говорячи, що оповідають про те, що вони своїми очами бачили, своїми вухами чули, своїми руками доторкалися (1 Ів. 1:1). І дійсно, жінки-мироносиці прийшли до гробу і побачили, що камінь був відвалений від гробу, і ангел призвав їх увійти і засвідчити, що в гробі порожньо; за ними Петро і Іоан прийшли і також знайшли порожній гріб і пелени, якими був обвитий Христос, що лежали спустошені, пусті, позаяк тіла Христового там вже не було. І знову явився Христос Своїм ученикам: Він їв з ними, Він з ними розмовляв, вони доторкалися до Його воскреслого тіла, вони досвідом своїм, тілесним досвідом переконалися, що Христос – не дух, не привид, а, воскресший плоттю їх Учитель, що переміг смерть. І справді: що в цьому дивного? Якщо ми дійсно віримо, що Христос був Сином Божим, Самим Богом, що прийшов у плоті для спасіння світу, то важко повірити в Його смерть, але легко повірити в Його воскресіння. Як міг Христос померти тілом, будучи самим Життям, як міг би Христос залишитися в полоні смерті, будучи Життям торжествуючим, вічним?! Тому з радістю і вірою будемо один одного вітати, знаючи, що воскрес Христос плоттю Своєю і що в цьому – обіцянка нашого воскресіння, в свій час. Смерть перестала бути для нас предметом страху: вона – відкриті двері у вічність; і коли прийде час, голос Божий, який призвав усе існуюче до буття, загримить, і воскреснемо ми всі плоттю і духом, і заспіваємо Господу вічну пісню радості, торжества і подяки! Христос воскрес! Воістину воскрес!