Статтi

Страсний тиждень. Страсна Седмиця


Страсний тиждень. Страсна Седмиця

Страсний тиждень (Страсна Седмиця) – час, що передує Великодню і розпочинається відразу після Вербної (Квітної) неділі. Усі дні його присвячені спогадам про останні події в житті Ісуса, яким надається велике значення: дискусії Христа в Храмі Єрусалиму з членами синедріону, Тайна Вечеря та Страсті Господні. Кожен день тижня називається Великим. Церква у цей час приписує дотримання особливо суворого посту. Високий ранг Страсного (Великого) тижня або Великої Седмиці у літургії Церкви не допускає жодних інших відзначень і урочистостей.

 

Великий понеділок. В цей день служиться молебень, що покладає початок церковному чину мироваріння. Миро – ритуальна запашна рідина – видимий символ дарування сили Духа. Основні складові мира – оливкова олія і біле вино. До них додають в невеликій кількості від 30 до 50 запашних речовин: різні види ладану, запашні олії, коріння, квіти та трави, які є символом багатства дарів Святого Духа.

 

У Великий понеділок згадують долю старозавітного патріарха Йосипа, проданого заздрісними братами до Єгипту, в той час як батькові було сказано, що його розтерзали дикі звірі. В понеділок віряни розпочинають велике прибирання в своїх будинках і таким чином готують оселю до Великодня.

 

Великий вівторок. Цього дня згадують про полеміку, навчання та пророцтва Ісуса в Єрусалимському Храмі. Богослужіння Великого вівторка спонукають душу задуматися про глибину віри, добрі справи і примноження талантів. За народною традицією в цей день жінки готують святкове вбрання, а чоловіки працюють в полі, якщо сприяє погода, і відбирають найкращі дрова для випікання пасок.

 

Велика середа. Події цього дня логічно пов’язані з тим, що потім відбулося у Великий четвер та п’ятницю. Таємна нарада синедріону постановила знищити Ісуса, а Юда Іскаріот запропонував свою допомогу.

 

Церква нагадує про вечерю у Симона прокаженого у селищі Віфанія, коли одна "грішниця” вилила на голову Христа дорогоцінне миро і тим підготувала, за Його словами, до поховання. Ця подія стала взірцем покаяння у грошолюбстві.

 

В середу підходять до завершення хатні роботи, готується знаряддя для крашанок і писанок.

 

Великий (Чистий) четвер. Цей день присвячено згадці про Тайну вечерю і про омивання Ісусом ніг своїм учням на знак Любові і своєї смиренності. Церква у чистий четвер освячує миро. Традиційно у четвер очищають своє тіло і випікають паски.

 

Велика п’ятниця. День великої скорботи за розіп’ятим на Хресті Ісусом, який своєю смертю викупив людські гріхи. На вечірній службі відбувається винесення плащаниці. З середи по п’ятницю на церковних службах читають уривки Євангелія, що розповідають про страждання Ісуса. В страсну п’ятницю люди проникаються особливим настроєм і намагаються вести себе стримано, не провокувати сварки і не спокушатися співами та музикою.

 

Велика субота. За церковним навчанням в цей день, перебуваючи тілом у труні,  душею Спаситель спустився до пекла і вивів звідти душі праведників. Ввечері в храмах розпочинають святкове богослужіння, щоб зустріти Воскресіння Христове. В суботу господині клопочуть на кухні, готуючи святкову трапезу, писанки і крашанки.

 

Воскресіння (Пасха Христова). Християни вітають один одного з визначною подією, обмінюються крашанками, відбувається розговіння.