Статтi

Торкнутись Ісусового Хреста: свідчення


Торкнутись Ісусового Хреста: свідчення

Те, чим поділюсь із вами, трапилось зі мною рівно рік тому у Римі.Побачити омріяне місто слави в атмосфері осіннього сонця та спільної молитви було неймовірно.Рим вразив мене своїм витонченим пафосом, неймовірним поєднанням історичних пам’яток.Однак дещо вразило мене найбільше.

Один день нашого римського життя був присвячений відвідинам храмів – величність і святість просто змушували затамовувати подих.Однак лише при вході до однієї з базилік я почала відчувати щось дуже дивне. Це "щось” неможливо пояснити. Тривке тепло, тремтіння всередині, сльози навертаються на очі. Я не знала, куди ми заходимо. Однак все тіло моє почало якось абсолютно нетипово поводитись.Ніжне тепло розливається по тілу, торкаючись його хвилями.І тут ми входимо в кімнату, де посередині – хрест Господній і цвяхи, якими прибили Ісуса.

Тут я починаю розуміти, наскільки, наскільки неймовірна сила цих святих речей, що моє фізичне тіло відчуло її. У кімнаті справа – Туринська плащаниця.Частинка Господнього хреста зберігає незбагненну силу Божої любові і свідчить нам через тисячі років про жертовність Бога, який став людиною.З того моменту завжди намагаюсь усвідомлено хреститись, бо це не просто ритуальний припис – це свідоме прийняття Христової жерви, вдячність і співпереживання Божої смерті.

Це римське паломництво стало для мене моїм особистим "воздвиженням” Хреста, підняттям Його значимості у моїй свідомості.І скільки разів у своєму житті ми підіймаємо, як колись у 4 столітті, віднайдений хрест Ісусовий?

Відходячи, блукаючи, повертаємось до джерела нашого життя – Христового хреста.