Статтi

«У них все супер, а в мене…»


«У них все супер, а в мене…»

Сучасний світ повний радості, усмішок, добра, щастя. Однак, на жаль, поруч живе і розчарування, і біль, і страждання. Людей переслідують відчуття ті ж, що й сотні років тому. Щоправда, причини трохи інші. Знаєте, чим доволі часто страждає сучасна людина? Вона вважає, що у її житті щось не так, адже у всіх все так круто-класно. Принаймні у соціальних мережах… 

Відкриваєш Instagram чи Facebook, гортаєш стрічку, дивишся історії… Хтось поїхав на море, хтось у гори. Хтось пішов у ресторан, а хтось у найкращий нічний клуб. Хтось придбав новесенький айфон, а хтось навіть машину. Ні, ти не заздриш. І тим паче не вважаєш, що тим людям просто пощастило. Ти усвідомлюєш, що все це плоди титанічної праці і колосальних зусиль. Але ж… Ти теж робиш все, що можеш; працюєш ночами і днями. Однак твоє життя виглядає не так. І день за днем запитуєш себе і Бога «А в чому ж справа?».

Зворотній бік медалі    А тепер добряче подумай. Ти хоча б раз показував людям у соціальних мережах, як плачеш? Як отримуєш вчергове на горіхи від керівника чи викладача? Як сваришся з коханими чи друзями? Звичайно ж, ні. Бо ніхто не хоче показувати свої слабкі сторони, поразки та недоліки… «Бо кому воно треба? Кому я така\такий сподобаюсь?». І це не тільки про звичайних користувачів. Таким же принципом керуються блогери. Ми бачимо ідеальну сім’ю, яка весь час разом, щаслива та усміхнена. Бачимо вічно радісну і спокійну дитину. Бачимо людей, що завжди відпочивають і ніколи нічого не мають до роботи. «Ото життя!», – думаємо собі. Що ж відбувається, коли камера вимкнена? Втомлений чоловік може вимагати обіду, дитина капризувати і не спати всю ніч, рекламодавці просити негайних постів. Не тому, що в житті цих суперпопулярних людей насправді все погано, а просто тому, що такі ситуації трапляються з кожним. Бувають злети, бувають падіння. А бувають просто форс-мажорні обставини та справи, які вже й негайно треба вирішити. Але це НІ-КО-ЛИ не потрапляє в об’єктив. Тут кожен презентує себе лише з того боку, з якого вважає за потрібне. Це не добре і не погано. Це просто є. І про це варто пам’ятати.

Життя в задоволення чи все ж робота?  Отже, ще раз подумаймо що ми бачимо. Дівчина чи хлопець(чоловік чи жінка, зрештою) знайшли один крутий магазин в соціальній мережі, другий, третій. Кожен з них ну просто супер-необхідний!  Інформацію отримуємо дуже не нав’язливо, так щоб хотілось підписатись та купувати щось в тому магазині, адже всіма ними блогери самі ніби-то користуються… А тепер що бачить блогер. Спочатку пропозиція прорекламувати товар чи послугу, звичайно ж за відповідну ціну. Далі лідеру думок потрібно оцінити чи достатньо надійний магазин, чи підходить до стилю його профілю, чи впринципі цікавитиме саме його аудиторію.  Якщо все окей, тоді починається власне реклама. Блогер обирає найбільш вдалий час, робить відповідні фото, продумує текст…Одним словом, прикладає чимало зусиль для того, щоб максимально зацікавити користувачів у придбанні товарі. До речі, на відміну від усіх інших у блогерів немає вихідних. Тут не можна отак просто взяти і зникнути на деньок-другий. Якщо вже назвався блогером, зібрав чималеньку аудиторію, то, будь добрий, показуй кожну хвилину свого життя. Як ідеш в університет, купуєш каву, ходиш за покупками і навіть як виносиш сміття. І це неабияк втомлює, адже ти не можеш з’явитися перед аудиторією втомлений, розгублений, сумний.
Ну то що? Ти далі вважаєш, що популярні у соцмережах люди не працюють? Ще й як.

 

Жити = постити   Замовити в кафе не смачну, а красиву їжу. Одягнути не зручні речі, а ті, які мають бути на фото. Зупинитись в найкрасивішому готелі, щоб зробити вражаючий рум-тур. І все це з метою показати своє життя іншим! А ти ніколи не задумувався над тою банальною фразою, що щастя насправді любить тишу… Що коли людині справді добре, вона не думає про сторіс та фото. Щаслива людина  не гортає стрічку новин, коли сидить у кафе з друзями. Якщо все-таки брати цей аспект до уваги, то може й блогери не такі вже й постійно щасливі… Хоча цього нам ніколи насправді не дізнатися.
Ще одна деталь. Для когось життя заради фото це вже не просто лайфстайл. Це те без чого блогери не уявляють свого життя. Дуже часто це переростає в залежність і прив’язаність. І хто знає, що було би з цими людьми, якби в один момент всі соціальні мережі зникли.

Що ж робити?   Ще раз озирнись на своє життя. Зазвичай, люди мають усе необхідне для щастя.  У них є робота, сім’я, друзі, хобі… І все це справді круто. Однак все затьмарюється картинкою із Інтернету. Там же все однозначно краще!

Але стоп. Там, на картинці, у профілі, життя зовсім інших людей. У них зовсім інші труднощі, випробування та страхи. Вони теж неодноразово отримують виклики долі. Зрештою, вони теж плачуть. Твоє щастя інше. Твоє життя тут і зараз. І саме таким, як воно є, ти повинен його любити, бо Бог створив унікальний шлях, призначений саме для тебе!