Статтi

Різдво Христове: традиції і обряди свята


Різдво Христове: традиції і обряди свята

Більшість традицій Різдва дійшли до наших днів ще з давніх часів. Далеко не всі знають, звідки бере початок той чи інший звичай.
Перед Різдвом прийнято дотримуватися посту. Різдвяний піст триває 40 днів, але особливо суворі обмеження в Святвечір, 6 січня. Його суть полягає не тільки у відмові від їжі, але і в духовному вдосконаленні себе.
Саме з духовного посту веде свій початок традиція засівання на Різдво. Люди вірили, що звільнившись від негативу, випробувавши своє тіло і дух на міцність, їх потрібно засіяти зерном добра і благополуччя. Тож 7 січня прийнято колядувати, бажаючи господарям будинку всіх благ і "посівати" зерном: рисом, пшеницею, просом.
Також на Різдво здавна накривали пишний стіл. Традиція залишилася досі, але раніше це робилося це не так для свого задоволення, як для притягнення добрих духів. Наші предки вірили, що в Різдво духи борються з безбожністю і після цього їм необхідно поповнити сили.
Також обов'язкова умова столу в Святий вечір - наявність 12 пісних страв. Ця кількість пов'язана з кількістю апостолів.
Вранці 7 січня українці вітаються фразою «Христос народився!», а у відповідь чують «Славімо його!». У цей день люди зазвичай відвідують церкву, а також ходять в гості до родичів і друзів.
Після закінчення церковної відправи родина знову збиралася на святковий обід, який вже не був пісним, та починалася велика різдвяна гостина. Сало, печінка, ковбаса, різні смаженості та копченості, все за чим сумувала під час посту душа, повинно стояти на столі.
По обіді наступає час заслуженого відпочинку. В гості ж потрібно йти вже після обіду. Одружені діти, як правило, йдуть до своїх батьків. Дуже давньою є українська традиція миритися в цей день, пробачати одне одному образи, вільні й мимовільні, щоб на повну міру відчути радість життя.
Крім подібних традицій існувала також низка заборон, які також були покликані вберегти людину і її сім'ю від негараздів.

Споконвіку існував у нашому народі гарний звичай бажати один одному і господарям щастя-здоров'я, многих літ і всяких статків у хаті і родині. Вже по Святій Вечері українці починали ходити по хатах, піснями та відтворенням побутових сценок поздоровляли господарів та їхніх дітей та вінчували їм злагоду й достаток.
Колядувати починають не в усіх місцевостях України одночасно: на Покутті діти ідуть колядувати вже на Святий Вечір; на колишній Гетьманщині, в Слобідській Україні та в Гуцульщині — на перший день Різдва Христового, після того, як у церкві скінчиться Богослуження. На Західному Поділлі йдуть колядувати на другий день свят вранці.
Готувалися до колядування заздалегідь — виготовляли колядницькі обладунки: восьмикутну зірку, маски Кози, Ведмедика. Різдвяні колядницькі гурти споряджали переважно парубки. Вони обирали отамана — хлопця, котрий вирізнявся спритністю, дотепністю і якого в селі поважали. Крім того, він мав уміти гарно починати пісню, зробити в ній вивід.
Традиційний одяг колядницьких ватаг — білі та коричневі кожушки й свитки, чоботи власної роботи, хустки або віночки у дівчат. Святкові ватаги залежно від регіону різнилися своїм кількісним складом і обрядовими персонажами.
Перед тим, як зайти до будинку, молодь або дітлахи просять дозволу заколядувати. Коли господарі погоджуються, колядники починають співати про народження Христа, а також бажають господарям щастя, здоров’я і достатку, за що колядників обдаровують солодощами та грошима.
Вважається, що чим більше колядників відвідає оселю, тим щедрішим буде для родини рік. Чимало заборон також пов'язані зі святковим столом і їжею.
У святий вечір не можна їсти м'ясо і продукти тваринного походження. Це пов'язано з тим, що ще триває Різдвяний піст.
До сходження першої зірки заборонено їсти, крім дітей і хворих.
Всі страви на столі слід скуштувати, а прибирати страви до настання Різдва категорично не можна. Це вважалося поганою прикметою.
Також перед Різдвом небажано ходити в лазню і митися взагалі. З історичної точки зору таку заборону можна пояснити тим, що процес займав багато часу (наколоти дров, розтопити баню і нагріти її), а господарі були зайняті приготуваннями.
Але є і більш духовне пояснення. Вважається, що вода допомагає людині змити з себе гріхи. А в Різдво християни хотіли впоратися з очищенням самостійно, силою свого духу, без сторонньої допомоги.
Саме з чистотою духу пов'язані й інші заборони в цей день. У Різдво не можна лихословити і сваритися. Не можна відмовляти людині в допомозі та милосерді.
Як і в більшість православних свят забороняється шити, прати, прибирати, працювати в хаті, йти на риболовлю чи полювання. Цей день повинен бути присвячений Богові.
Також не можна зустрічати Різдво в старому одязі і прикрашати верхівку ялинки чим-небудь іншим, крім зірки. Вона символізує Віфлеємську зірку.
Незважаючи на поширену думку, ворожити на Різдво також заборонено.