Статтi

В часі Великого посту кожний християнин повинен приступити до тайни покаяння (сповіді).


В часі Великого посту кожний християнин повинен приступити до тайни покаяння (сповіді).

Спо́відь — це відкриття своїх гріхів перед Богом у присутності священика, а каяття — це відчуття власної нікчемності і провини перед Господом. Сповідь і каяття — це дві складові примирення з Богом. Господь сам дав владу Своїм учням відпускати гріхи, кажучи: «Що зв'яжете на землі, буде зв'язаним на небі. А що розрішите на землі, буде розрішеним на небі». Як і віра сповідується, і гріхи теж сповідаються. Тобто, щоб посповідатися і отримати відпущення гріхів, треба їх знати, назвати і бажати виправитися.

Підготовка до сповіді (аналіз гріхів)

Три основні групи гріхів.

Проти Бога:

• Не молився Богові зранку, ввечері, до і після їжі.

• Під час молитви відволікався думками про сторонні речі.

• Хрестився неуважно, нечітко, без страху.

• Лінувався ходити до церкви.

• Сміявся та розмовляв у церкві, ходив по церкві з шумом.

• Промовляв ім’я Боже без благоговіння, жартома.

• Божився. Нарікав на Бога за своє життя, хвороби, неміч, долю.

• Соромився перед іншими своєї віри та хресного знамення.

• Відвідував будь-які видовища під час богослужіння.

• Порушував пости та інші постанови церкви.

• Вірив у сни, ворожіння та інші забобони.

• Згрішив тим, що відступив від вчення православної/католицької віри, безвір’ям чи бадужістю до віри.

• Не дякував Богові по закінченню роботи.

• Свідомо замовчував гріхи на сповіді.

Проти ближнього:

• Не шанував батьків і не приділяв належної уваги їм.

• Образив їх грубощами, суперечками, піднімав руку на них.

• Це ж чинив стосовно духовенства, начальників, старших.

• Перебував у гніві, був сердитим, роздратованим.

• Лаявся, вживав погані слова.

• Образив ближнього чи недруга у сварці, вдарив когось у бійці.

• Сміявся з бідних, калік, старих.

• Перебував у злобі, ненависті до оточуючих.

• Не просив пробачення у тих, кого образив.

• Не вибачав тим, хто мене образив.

• Залишив нужденну людину без допомоги, коли міг допомогти, навіть коли мене просили.

• Не прагнув бути привітним однаково з усіма.

• Був жорстокий з тваринами.

• Брав чужі речі, не питаючи, не повернув узяті тимчасово речі.

• Впертий і завжди наполягаю на своєму.

• Намагався помститися тим, хто мене образив.

• Говорив неправду.

• Зводив плітки, висміюючи чужі недоліки.

Проти самого себе:

• Був гоноровим, прагнув похвали й слави.

• Не терплю, коли до мене несправедливі.

• Гордий. Хвалюся своїми здібностями, походженням, речами, прикрасами.

• Вважаю себе достойним перед Богом.

• Перебільшено піклуюся про свою зовнішність.

• Згрішив думкою, поглядом, дією проти 7-ої заповіді (блуд, перелюб).

• Заздрив іншим. Не виконував своїх обов’язків. Був лінивим, нетерплячим.

• Був недбайливим у вивченні Св. Писання і духовної літератури.

• Був нестриманим у думках, почуттях, словах, їжі, питві. Напився.