Статтi

Любомир Гузар про три назви й сенс Богоявлення


Любомир Гузар про три назви й сенс Богоявлення

Це одне з найбільших свят цілого року. Оте свято має три назви. Хочемо застановитись над тими назвами, бо вони мають свою підставу і своє особливе значення для нас.

Перша назва – дуже популярна: Йордан. Ця назва, думаю, є зв’язана з тим, що події, які ми особливо згадуємо цими днями, відбулися над рікою Йордан, найбільшою рікою в Святій Землі, в Палестині. В певний момент над тою рікою з’явився проповідник, пророк – Йоан, який довший час жив у пустині, недалеко ріки. Але прийшов час, коли під натхненням Святого Духа він з’явився на березі Йордану й почав проповідувати. Почав нагадувати людям, що зближається час, коли той, на кого вже стільки часу чекають – Месія – остаточно з’явиться. І заохочував людей приготовитись на той прихід.

Все це діялось над рікою Йорданом, і тому, може, так залишилося головно в народній традиції ота назва – Йордан.

Друга назва – Водохрища. Чому? Слово Водохрища значить обмивання водою. Люди приходили до Йоана, в якого вірили, що він є справді пророк, Божа людина, слухали його проповіді й визнавали перед ним свої гріхи, щоб приготовитись на прихід Месії. А він, коли хтось визнав свої гріхи, занурював його у воду і в такий спосіб символічно показував, що та людина очистилася, обмилася від своїх гріхів. Водохрища – очищення, обмиття водою. Це був символ, люди в той спосіб можна сказати зовнішньо пізнавали, що вони очищуються від гріха.

Цей звичай обмивати тих грішників зберігся ще на якийсь короткий час навіть після трагічної смерті Йоана: його учні цей звичай якийсь короткий час ще продовжували.

Але цей звичай, а краще сказати символізм очищення від гріхів зберігся у Святій Тайні Хрещення, коли ми обмиваємо або занурюємо людину, яка очищується від гріхів і втілюється в Ісуса Христа.

Але третя назва – найбільш змістовна і найбільш правильна – це Богоявлення. Пророк Йоан з об’явлення Святого Духа знав, що до нього має прийти хтось, могутніший, як він, цілковито чистий від будь-якого гріха; і він чекав, сповідав багато-багато людей і чекав, коли прийде той, на якого він і цілий нарід і, властиво, цілий світ чекає.

І одного дня з’явився Ісус Христос: прийшов із прочанами і попросив  Йоана, щоби його облив водою, очистив. Йоан противився: «Ти святіший від мене, ти без гріха, як же можу я тебе очищувати”.

Але Ісус Христос просив очистити Його не за Його гріхи – Він гріхів не мав, бо ж це воплочений Бог. Але за гріхи людства за гріхи світу, які Він взяв на себе. І вкінці Йоан виконав над Ним цей обряд омивання водою. Але коли Ісус Христос ще стояв у воді, об’явився Бог у пресвятій Трійці. Ісус Христос, воплочений Син, стояв уже там. Святий Дух у вигляді голуба злетів на Нього, та почувся голос: "Це Син мій улюблений, у Ньому – моє благовоління”, – голос Отця. І в такий спосіб Бог об’явився. Об’явився у пресвятій Трійці, обявився таким, яким Він є: один Бог, але в трьох особах.

Хто це бачив – ми не знаєм. Напевно, це бачив і чув пророк Йоан. Але це об’явленя зникло, перестало. Одначе, Бог залишився з людьми. І в тому власне є зміст отого великого свята, яке будемо завтра святкувати у всій його красі – що Бог є з нами.

Ми повинні дуже дуже-дуже серйозно застановитися: що то значить, що Бог є з нами? Він об’явився і залишився з нами. Залишається з нами навіки. Бог. Сам Бог. Подумаймо, що то значить для нас. Чи є щось подібне, що ми можемо собі уявити, до присутності Бога з нами?

Сьогодні ми у цей тривожний час в Україні дуже-дуже переживаємо, застановляємося, що то буде, як то буде дальше. Ми не знаємо, можемо здогадуватися.

Але я це згадую як конкретний приклада застанови для нас, коли ми, усвідомлюючи ситуацію, небезпеку, труднощі і так далі, собі скажемо: «Так, прикро, грізно, але з нами є Бог».

Свято Богоявлення – це є повторне усвідомлення тої правди, яка об’явилась колись над рікою Йордан, що Бог у пресвятій Трійці є з нами.

Не треба нам зайве тривожитись, зайво переживати, жити в страху. Нам треба врити. Серйозно вірити. Щиро вірити, що з нами – з людьми, взагалі, усіма людьми – є Бог. Що Він – близько нас.

Візьмім собі це до серця. Передживімо це, сприймімо у глибині нашого єства оту правду: Бог з нами. Навіки.