Статтi

Зачаття Пресвятої Богородиці св. Анною


Зачаття Пресвятої Богородиці св. Анною

Давній і глибокий культ Пресвятої Богородиці, що є знаменною віхою Східної Церкви, виявляється у великій кількості Богоро­дичних празників у нашому церковному календарі. Ті празники розказують нам найважливіші моменти з життя Божої Матері від її чудесного зачаття аж до її славного успення.

Святе Євангеліє не багато говорить про життя Пречистої Діви Марії, тож нічого дивного, що більшість Богородичних празників не основується на подіях святого Євангелія, а радше на християн­ській традиції та на оповіданнях апокрифічних книг перших віків. Сюди належить також і празник Зачаття, який наша Церква свят­кує 22грудня. Цей празник має окрему історію. Тож погляньмо на його історію в нашій Церкві.

Згадку про цей празник має типікон святого Сави з V ст., одначе його розвій і поширення припадає аж на VIII сторіччя. У цьому столітті святий Андрій Критський укладає службу для праз­ника, а Георгій Нікомедійський та Йоан Евбейський величають його у своїх проповідях. У IX столітті це свято вже було в цілому візантійському цісарстві. Воно є у всіх Східних Церквах.

Празник Зачаття у давнину мав різні назви. До найдавніших належить "Благовіщення Зачаття Святої Богородиці". У конституції про празники цісаря Мануїла Комнена (1143-1181) він зветься "Зачаття нашої Пресвятої Богоматері". Слов'янський Пролог має "Зачаття Святої і Богоматері Анни, коли зачала Святу Богоро­дицю". Загальнослов'янські Устави називають його "Зачаття Бла­женної Анни" або "Зачаття Святої Анни, коли зачала Пресвяту Богородицю". У нашій Українській Католицькій Церкві цей празник від Львівського Синоду мав офіційну назву "Непорочне Зачаття Пречистої Діви Марії". Римська реформа наших літургійних книг повернула первісну назву празника "Зачаття Святої Анни, коли зачала Пресвяту Богородицю".

Головна тема богослуження празника — чудесна подія, коли свята Анна зачала Пресвяту Богородицю. Тут описані журба й поневіряння Йоакима й Анни через їхню бездітність. Згадується їхня гаряча молитва про дитинку. "Господи, Боже небесних сил, — молиться Анна, — Ти знаєш неславу бездітности, тож сам злікуй біль мого серця і отвори лона розкрий та неплідну плодоносною зділай... " (Стиховна вечірні). На її гаряче благання з'являється ангел і звіщає зачаття Пречистої Діви Марії. "Моління твоє, — каже ангел, — дійшло до Господа. Не смутися і перестань плакати, бо станеш благоплідною оливкою, зроджуючи паросток — чудну Діву, яка видасть цвітку — Христа в тілі, який подає світові велику милість" (Стиховна вечірні). З хвилиною зачаття лоно святої Анни стає наче небом: "Нове небо в лоні Анни твориться, — каже сідален утрені, — на приказ Всемогутнього Бога. З нього засіяє Сонце, що не заходить, ввесь світ просвічуючи променями бо­жества, пребагатством доброти, єдин Чоловіколюбець".

З дивного зачаття Пресвятої Богородиці радіють її батьки, радіють пророки, радіють небо й земля. Тож свята Церква взиває Старий і Новий Завіти до участи в радості: "Прийдіть, усякий чин і вік людський, — співаємо на хвалитних стихирах утрені, — радісно днесь з ангельськими хорами преславне зачаття Богородиці світло празнуймо: патріярхи — всіх Царя Матір, пророки — вами проповідану, праотці — ту, що від вас Богоматір, старці — Бого­отців, Богоотці — Божу Дівицю, діви — Приснодіву, вірні — корінь віри, священики — пресвятий храм Божий, всіх святих хори — причину вашого збору, ангельські воїнства — Родительку Владики всього створіння і Спасителя душ наших".

У зачатті Богородиці святою Анною прославляється святість і непорочність Пречистої Діви Марії. "Пророчий хор, — сказано в сідальні утрені, — колись проповідував непорочну чисту і Бого­отроковицю Діву, що її зачинає Анна, хоча неплідна і бездітна. Спасенні задля неї днесь радісним серцем її звеличаймо, яко єдину непорочну".

Канон утрені святого Андрія Критського це урочистий гимн у честь зачаття Божої Матері. Вона — "нескверна скинія", "чиста голубка", "зоря божественної благодати", "Владики божественний храм", "царська порфіра", "миро благовонне", "вогненна купина", "голубка непорочна", "скіпетр святий, новий завіт і посуд манни", "купина неспалима", "свічник золотий", "жива світлиця Господа Бога", "живоприємний істочник", "храм святий". Сьогодні празнуємо її непорочне зачаття, а через дев'ять міся­ців, 21 вересня, вона з'явиться між нами у своєму славному Різдві.